ВІДЕО: Конезавод, іподром та жокеї села Степанівка у 20 50-ті роки 20 століття
У селі Степанівка (Костянтинівського району) у 1920-х роках було організовано державний конезавод. Як згадують місцеві жителі, з книги про село Надії Штанько, тут також був іподром, де тренували рисаків для перегонів, у тому числі всесоюзних та міжнародних. Бригадиром, а раніше уславлений тренер-жокей, тут працював Борис Нікуліщев. Спеціально навчившись цієї професії в Московській школі наїзників та закінчивши її у 1936 році, почав тренувати місцеву молодь. Почалася війна, пішов на фронт, повернувшись, знову продовжив працювати. «Бути наїзницями тут тоді навчалися і молоді дівчата Бояренцева Раїса, Скрипник Олександра, Яковлєва Ганна, Петренко Зоя, Юзюк Варвара. Вони доглядали коней, навчалися їздити на них. Згодом брали участь у змаганнях на різних іподромах у містах Москві, Києві, Одесі, Харкові, Ставрополі».
У 1950 році на стрибках у Харкові кінь на прізвисько Секрет посів перше місце, в цей же час у Москві переміг наш кінь Мінога. Це були вже всесоюзні змагання і за цю перемогу тренер та молоді дівчата-жокеї здобули медалі, грамоти, «а вже вдома їм вручили і вельми значні грошові премії». У 1951 році двох коней Степанівського конезаводу продали на кінний двір Москви, одна з яких, на прізвисько Строптива, посіла перше місце на міжнародних змаганнях у Лейпцигу (Німеччина). Купували на конезаводі коней кінні двори Києва, Харкова та інших міст.