На цій світлині, зробленій Владиславом Прудниковим у суботу, 10 червня 2006 року, зафіксовано повсякденну мить із життя костянтинівського електротранспорту. Вагон №158 курсує за маршрутом №4, зупинившись біля цегляного павільйону, що поєднував у собі функції зупинки та диспетчерського пункту.
Інфраструктура: На задньому плані ми бачимо характерну для радянської забудови будівлю диспетчерської та пасажирську зупинку, де мешканці міста чекають на свій рейс. Зелень дерев та спокійний рух на дорозі створюють атмосферу мирної Костянтинівки середини 2000-х.
Життєвий шлях вагона №158 (006): Від розквіту до списання Цей вагон мав одну з найцікавіших та найскладніших історій у депо:
Народження: Побудований у 1983 році на Усть-Катавському заводі (заводський №8116).
Зміна імені: Невдовзі після цієї зйомки, у серпні 2006 року, вагон був перенумерований у №006.
Забуття та відродження: З 2007 року вагон простоював, але у 2012 році почався його тривалий відновлювальний ремонт. 21 вересня 2013 року оновлений трамвай здійснив свою першу обкатку.
Фінал: На жаль, доля була невблаганною — восени 2015 року вагон потрапив у ДТП, що поставило крапку в його експлуатації. Наразі він офіційно списаний.
Для костянтинівців цей трамвай — символ епохи. Червоно-білі вагони КТМ-5 протягом десятиліть були невід'ємною частиною міського ландшафту, а звуки їхніх коліс — звичним саундтреком життя вулиці Леніна. Сьогодні, коли трамвайний рух у місті став історією, такі кадри допомагають нам зберегти пам'ять про затишну та живу Костянтинівку нашого дитинства та юності.